Мартін Шонгауер, якого ще називали «Прекрасний Мартін», був видатним художником і гравером епохи Раннього Відродження. Його роботи надихали багатьох митців тієї доби.

За життя Шонгауер створив близько 117 гравюр. Він був першим справді великим майстром у Німеччині, який впевнено володів технікою гравірування. Його стиль вирізнявся шляхетністю, чутливістю та композиційною величчю. Особливо впадають в око його ідеалізовані образи – виразні, гармонійні, з тонкою пластикою ліній.

Його гравюри зображали релігійні сцени, жанрові побутові моменти, тварин, орнаменти і вплинули на цілу епоху європейського мистецтва. На всіх збережених гравюрах присутня його монограма, яка часто використовувалася іншими граверами того часу.

Ранні твори майстра були досить великими за розміром і складними за побудовою.

Шонгауер був старшим сучасником Альбрехта Дюрера. Їхні шляхи не перетинались, але юний Дюрер побачив десь одну з гравюр Шонгауера і загорівся бажанням зустрітися з ним особисто.

Він вирушив у подорож до міста, де мешкав майстер, але діставшись туди, дізнався, що той вже помер. Натомість йому вказали на будинок, де жили брати покійного. Дюрер представився, і брати, повіривши наполегливому юнакові, дозволили йому побачити дошки, з яких друкувалися гравюри Шонгауера. Цей момент став переломним, адже він надихнув Дюрера на великі мандрівки і відкрив новий горизонт у його творчості.

Як паломники їдуть до святинь, щоб знайти зцілення і душевний спокій, так Дюрер шукав мистецькі святині — ті, що змінюють не тільки техніку, а й свідомість.

До речі, як пише Джорджо Вазарі, сам Мікеланджело свого часу копіював одну з гравюр Шонгауера.